Енергоефективні системи аспірації

Досвід використання аспіраційних установок у зерновій галузі

Досвід використання аспіраційних установок у зерновій галузі України виявив низку основних проблем: низька надійність, висока енергомісткість та забруднення навколишнього середовища пиловими викидами.

Створення систем пиловидалення, позбавлених зазначених недоліків, обмежується, з одного боку, недосконалістю існуючої нормативно-технічної бази проєктування, а з іншого боку, відсутністю ефективного та надійного аспіраційного обладнання. Основу чинних нормативних документів для проєктування аспіраційних установок складають дослідження процесів пилоутворення 1980-1990-х років, проведені для транспортно-технологічних ліній з продуктивністю до 200 т/год. Як наслідок, відсутність методології створення систем пиловидалення для сучасних підприємств з продуктивністю ліній від 200 до 1500 т/год призвела до низької ефективності (висока енергомісткість, низька надійність, ефективність пиловидалення до 40%) аспіраційних установок.

Спроби проєктних організацій створити системи пилопригнічення без відповідної бази аеродинамічних характеристик джерел пилоутворення та їх математичних моделей призводять до різнохарактерних, необґрунтованих, а іноді й нелогічних технічних рішень. У результаті, запиленість робочих приміщень значно перевищує гранично допустимі концентрації зернового пилу, що підвищує вибухонебезпеку, а забруднення навколишнього середовища на зернопереробних підприємствах перевищує нормативні показники у 3-5 разів.

Виклики та нові вимоги

Значне посилення вимог екологічних служб щодо вибухонебезпечності пило-повітряних сумішей та участь українських організацій у глобальних проєктах «Green Construction» та «Green Buildings» зумовили необхідність створення принципово нових систем пиловидалення. Комплексні дослідження процесів пилоутворення та пилоутворення на зерносховищах нового покоління, побудованих у 2000-2022 роках (зернові морські термінали, елеватори з металевими силосами), проведені фахівцями управління екологічної безпеки Grain Capital та Одеського національного технологічного університету (ОНТУ), дозволили обґрунтувати три основні етапи створення енергоефективних систем пилопригнічення:

• Розробка засобів пригнічення пилоутворюючої здатності джерел пилоутворення.
• Створення укриттів обладнання з обґрунтованою герметичністю (аеродинамічним опором).
• Створення «розумних» аспіраційних установок четвертого покоління.

Нові підходи до аспіраційних систем

Сучасні аспіраційні установки повинні бути не тільки ефективними з погляду пиловидалення, але й енергоефективними та надійними. Використання інноваційних технологій дозволяє забезпечити максимальну ефективність пилопригнічення, мінімізуючи при цьому енерговитрати та забезпечуючи високу надійність систем. Це особливо важливо для підприємств, які прагнуть відповідати найсучаснішим екологічним стандартам і брати участь у міжнародних екологічних програмах.

Застосування новітніх розробок у галузі аспірації дозволяє значно знизити рівень запиленості робочих приміщень, зменшити вибухонебезпечність пило-повітряних сумішей та мінімізувати негативний вплив на навколишнє середовище. Це стає можливим завдяки комплексному підходу до проєктування та впровадження аспіраційних систем, який включає використання сучасних матеріалів, технологій та обладнання.

Переваги інноваційних систем

Використання «розумних» аспіраційних установок четвертого покоління забезпечує:

• Підвищену ефективність пилопригнічення до 95-98%;
• Зниження енерговитрат на 30-40%;
• Підвищену надійність та довговічність обладнання;
• Відповідність найсуворішим екологічним стандартам.

Завдяки впровадженню таких систем, зернопереробні підприємства можуть досягти значного підвищення своєї конкурентоспроможності на внутрішньому та міжнародному ринках, забезпечуючи при цьому високі стандарти екологічної безпеки.

Автор статті:Гапонюк О.І., д-р техн. наук, професор Одеського національного технологічного університету, м. Одеса