Де і чому з’являється бите зерно

Зерно – це основа продовольчої та кормової безпеки, а також стратегічний ресурс для переробної галузі. Якщо коротко відповісти на питання, що таке зерно для нашої країни, то це база економіки та те, завдяки чому Україна відома у всьому світі. Ми неодноразово потрапляли у п’ятірку світових лідерів за показниками експорту,  але наразі ситуація дещо змінилась. 

Нестабільне та небезпечне положення в країні змусило переглянути стратегію ведення аграрного бізнесу. Довго зберігати зерно, щоб потім реалізувати за вигідною вартістю, стало ризиковано. Тому починаючи з 2023 року активно спостерігається модернізація елеваторів і будівництво переробних ліній, які вже створюють готові продукти із вищою доданою вартістю.

Проте, щоб не відбувалося на ринку, перехід від “сирого експорту” до експорту готової продукції не знижує вимог до якості зерна.Тому технологічний ланцюг переміщення зернової маси від поля до силосу, від силоса до переробки – повинен містити мінімум механічних пошкоджень.

Пошкодження зерна під час збирання

Макропошкодження – це бите зерно, де частина зернівки пошкоджена або деформована. Мікротравми – надрив оболонки, внутрішні чи зовнішні тріщини. Навіть незначне механічне пошкодження знижує стійкість до зберігання, підвищує інтенсивність дихання та створює умови для самозігрівання.

Травмування формується під час збирання, транспортування, очищення, сушіння та зберігання. 

У середньому до 40% травм припадає на комбайновий обмолот. Під час прямого комбайнування зернова маса піддається ударному та фрикційному навантаженню. Основні причини травмування:

• порушення швидкісного режиму роботи молотильного апарата
• неправильне налаштування барабана та підбарабання
• перевищення подачі збіжжя
• недотримання оптимальних строків збирання

Ударні зіткнення з робочими органами машин і тертя між зернівками формують пошкоджені зерна кукурудзи та інших культур. Особливо вразливе пошкоджене зерно кукурудзи через вологість під час збирання. Навіть незначні відхилення технології здатні суттєво збільшити частку битої фракції.

Механічні пошкодження зерна при післязбиральній доробці

Після збирання зерна проходять очищення, сушіння та транспортування. Саме на цьому етапі часто формується додатковий відсоток дефектів.

У розрізі процесів на перевалочному елеваторі найбільше травмування зерна відбувається не під час зберігання як такого, а в процесі його переміщення. Основні втрати формуються при закладанні продукту в ємності (силоси і склади) – до 14,4% загального приросту бою, а також у ланцюгових конвеєрах (близько 6,8%), самопливному транспорті (до 6%) і норіях. Саме у точках перевантаження, при падінні зерна з висоти, різкій зміні напрямку руху та контакті з металевими поверхнями виникають ударні навантаження, що призводять до мікротріщин і дроблення зернівок.

Під час очищення важливо:

• не перевищувати швидкість робочих органів;
• мінімізувати кількість повторних очищень;
• правильно підбирати решета.

Сушіння також створює ризик. Різкий перепад температур викликає тріщинуватість оболонки. Особливо чутливі до цього соя, кукурудза, соняшник і зернобобові. Тріщини можуть бути непомітними одразу, але з часом такі зерна втрачають лежкість. Якщо зерно пересушити – з ним треба працювати як з “кришталевою вазою” – воно стає крихким та чутливим до механічних пошкоджень.  

Також серед транспортного обладнання окремо слід виділити норії та скребкові конвеєри, які мають високий коефіцієнт бою зерна завдяки тому, що зерно, на значній швидкості, контактуючи з металевими скребками, корпусом обладнання, переміщується по транспортно-технологічному маршруту.

Як знизити травмування зерен

Щоб мінімізувати втрати, інженери та технологи шукають  конструктивні та технологічні рішення, які дозволяють скоротити втрати зерна на елеваторі. Адже від встановленого обладнання, продуманості технології та організації процесів на виробництві залежить те, яку якість продукту ми отримаємо на виході. 

Зазвичай – це цілий комплекс дій:

1. Аналіз технологічного маршруту руху зернової маси.
2. Мінімізація кількості переміщень.
3. Зменшення висоти підйомів і перепадів.
4. Використання пружних матеріалів у місцях вигинів і поворотів.
5. Регуляція швидкості транспортного обладнання.
6. Встановлення гасників потоку на високих маршрутах.
7. Створення “зернової подушки” в силосах.

Якщо планується заміна обладнання або реорганізація цеху із оновленням транспортного устаткування, обирайте постачальників, які мають досвід не лише виробництва окремих вузлів, а й комплексного будівництва елеваторів. Це означає, що у їхньому штаті є досвідчені спеціалісти, від роботи яких безпосередньо залежить прибутковість вашого  бізнесу. 

На сьогоднішній день існують рішення щодо мінімізації бою зерна навіть у скребкових транспортерах та норіях. Ланцюгові конвеєри нашої розробки не мають прямого контакту тягового органу з корпусними деталями; всі потенційно небезпечні для зерна зони футерують полімером чи хардокс. А скребки, де безпосередньо відбувається контакт із продуктом, зроблені з еластомірного матеріалу, що є безпечним для зерна під час переміщення.

Щодо норій, якщо немає можливості мінімізувати їхню кількість на елеваторі, рекомендовано правильно налаштувати роботу та швидкість норій. Обов'язково обирати виробників, які використовують полімерні ковші правильної геометричної форми. Вони менше травмують зерно. 

Непряму роль у збереженні якості зерна відіграє також  аспіраційне обладнання. Наприклад, є досвід використання фільтр-циклонів, які встановлюються в технологічному ланцюгу до сепаратора і зменшують концентрацію зернового пилу. Тим самим збільшують ефективність очистки та мінімізують повторні цикли  взаємодій із транспортним обладнанням, що напряму впливає на збереження цілісності зернівки.