Готуємось до нового сезону

Як правильно підготувати елеватор до нового врожаю?

На території України поширені два основні типи зберігання зерна: вертикальний (залізобетонні або металеві силоси) та горизонтальний (склади підлогового зберігання, бурти, токи). Останнім часом широкого застосування набули металеві силосні конструкції, які можуть досягати діаметра до 35 метрів і вміщувати до 25 тис. м³. Безперечно, при зберіганні такого обсягу зерна слід приділяти особливу увагу його збереженню.

Нині існує багато дискусій щодо доцільності та складності зберігання зерна у металевих силосах. Проблеми конденсації вологи, злежування, утрудненого повітрообміну зерна та висоти падіння — це ті фактори, які негативно впливають на процес зберігання зерна в металевих силосах. Однак, якщо звернути увагу на зберігання зерна в залізобетонних силосах, то можна помітити майже ті ж самі негативні фактори. Єдиний виняток — конденсація вологи. Завдяки низькій теплопровідності бетону та температурному градієнту цей фактор практично відсутній, що покращує якість збереженого зерна.

Горизонтальне зберігання зерна також має свої недоліки, але вони більше впливають на економіку, ніж на якість зберігання. Склади підлогового зберігання краще підходять для зберігання олійних культур і кукурудзи. 

Не можна категорично стверджувати, який тип зберігання є найкращим, але практика показує, що для зернових культур найкраще підходять силоси, а для олійних — склади підлогового зберігання. Обидва ці способи успішно використовуються в Україні. Проте для того, щоб зерно зберігалося повноцінно і не втрачало своєї якості, необхідно ретельно і вчасно підготувати зерносховища (елеватори) до зберігання врожаю в новому сезоні.

На що звернути увагу під час очищення зерносховища від зерна?

При розвантаженні зерна з вертикальних сховищ слід враховувати кілька важливих моментів. Якщо йдеться про металеві силоси, що мають кілька розвантажувальних отворів, то вивантаження слід починати виключно через центральну воронку, доки зерно повністю не розвантажиться в центрі силосу. Лише після цього можна відкривати бічні заслінки. Також варто пам'ятати, що під час завантаження силосу відбувається процес самосортування, і більша частина домішок накопичується біля стінок силосу. Відповідно, при вивантаженні залишків зерна можуть спостерігатися підвищені вмісти домішок, особливо якщо відбувається кілька повних розвантажень без очищення силосу.

Термін підготовки елеватора

Підготовку слід розпочинати задовго до початку збору і приймання врожаю.

На кожному елеваторі необхідно підготувати так звану "технічну базу". Це означає, що підприємства, наскільки можливо, повинні звільнити сховища від зерна, провести фумігацію, ревізію та ремонт транспортних елементів, а за потреби — реконструкцію або технічне переоснащення зберігальних потужностей. Це залежить від того, які бюджетні кошти були заплановані та виділені керівництвом елеватора на реконструкцію.

Під час технологічних процесів на підприємстві важливо здійснювати моніторинг технічного стану транспортно-технологічних потоків для виявлення основних проблемних місць. План проведення ремонтних робіт на майбутній рік слід складати протягом усього періоду приймання зерна на елеватор у поточному році.

Оскільки гравітаційне та транспортне обладнання піддається найбільш інтенсивному зносу, особливу увагу слід приділяти саме цим видам обладнання. Технічна служба підприємства зобов’язана складати не тільки дефектні акти на ремонт або заміну вузлів обладнання, а й плани профілактичних ремонтів для запобігання непередбаченим зупинкам через поломки.

З огляду на сезонний характер роботи підприємств особливу увагу слід приділяти своєчасному проведенню підготовчих і ремонтних робіт у період зимового простою підприємства. Керівництво підприємства повинно скласти план, затвердити бюджет проведення планових ремонтних робіт і забезпечити їх фінансування залежно від орієнтовного бізнес-плану на наступний рік. Для правильного складання бюджету ремонтних робіт потрібно детально вивчити журнал проведення технічного обслуговування основного обладнання і провести докладний аналіз стану вузлів, що потребують обслуговування та ремонту. Така схема роботи забезпечить успішну експлуатацію транспортно-технологічних ліній під час заготівлі зерна.

Однією з проблем, з якими стикаються підприємства під час підготовки, є завантаженість виробників елеваторного обладнання. Тому господарства й елеватори, які зволікають з визначенням необхідного для заміни обладнання і його своєчасним замовленням, опиняються в складному становищі через довгий термін виготовлення і завищену ціну. Крім того, у період підготовки існує ризик придбання неякісного обладнання у компаній, що займаються перепродажем продукції, виробленої в неналежних умовах без дотримання всіх необхідних етапів у виробництві.

Тому оптимальним часом для придбання обладнання є зимовий період (починаючи з листопада), оскільки виробничі підприємства мають вільні виробничі потужності і зацікавлені в укладанні контрактів за більш вигідними для замовника цінами.

На що слід звернути увагу під час проведення ремонтних робіт?

Під час ремонту необхідно враховувати такі фактори:

• Стан обладнання. Важливо контролювати стан підшипників на наявність люфтів, наявність мастильних матеріалів, цілісність корпусу, перевірку посадкового місця підшипника, його температуру (за допомогою тепловізора) і якість обертання, стан шарнірних елементів, тягових органів (на наявність видимих дефектів і пошкоджень). Також слід провести ревізію всіх ковшів норій і перевірку скребкових (ланцюгових) транспортерів.
• Перевірка якості технологічного процесу. Рівень і ступінь технічного переоснащення та ремонту визначає технічна служба підприємства. Якщо якість не відповідає нормам, це може призвести до порушень у роботі.

Ознаки несправностей систем вузлів елеватора. Основними ознаками є зниження продуктивності, аварійні зупинки, збільшення пошкоджених частинок зерна, підвищення шумових і вібраційних характеристик обладнання.

Нестабільна робота підприємства свідчить про несправність якоїсь системи або механізму. Це може бути як система автоматичного контролю, так і підшипник у транспортері. Усе це негативно впливає на роботу підприємства.

Щоб прийняти правильне рішення: самостійно проводити роботи або залучати підрядну організацію, — необхідно провести моніторинг транспортно-технологічних систем підприємства. Лише після повної оцінки технічного стану можна робити висновки щодо доцільності проведення ремонту власними силами або залучення фахівців.

Підготовку підприємства краще довірити професіоналам, але з обов’язковим контролем виконання робіт. Чіткий план і графік виконання робіт є гарантією успішної підготовки підприємства до нового врожаю.

Автор статті: директор з розвитку Grain Capital — Ігор Гапонюк.