Досвід проєктування портових зернових терміналів

Досвід проєктування портових зернових терміналів. Основні аспекти при будівництві та експлуатації.

Основні морські термінали

Україна володіє найпотужнішим портовим потенціалом серед усіх країн Чорноморського регіону. На узбережжі Чорного та Азовського морів розташовано 13 морських торговельних портів (Ренійський, Ізмаїльський, Усть-Дунайський, Білгород-Дністровський, Іллічівський, Одеський, Південний, Миколаївський, Октябрський, Херсонський, Скадовський, Бердянський, Маріупольський) та 12 портопунктів.

Конкурентне середовище

Загальної перевалкової потужності зернових терміналів в Україні наразі достатньо для запланованого експорту. За нашими оцінками, вона складає близько 55 млн тонн, при експорті — 30 млн тонн. Враховуючи темпи зростання валового збору зерна в Україні, в найближчі роки врожай може досягти 80 млн тонн на рік, а експорт — до 60 млн тонн. Що стосується перевалкових потужностей, то вони, на нашу думку, зростуть до 65-70 млн тонн. Для повного насичення перевалковими терміналами знадобиться 2-3 роки.

Вже сьогодні чинні зернові термінали займаються модернізацією потужностей елеваторів для збільшення продуктивності приймання, транспортування та завантаження зерна на судна. Прогнози нашої компанії справдилися, і ми вже спостерігаємо конкуренцію між терміналами. У найкращому положенні ті, хто може за короткий час прийняти більшу кількість зерна з залізничного та автотранспорту, а також завантажити більше суден. Очевидно, що основний зерновий вантажопотік буде спрямований до глибоководних терміналів, де залізнична та автотранспортна логістика буде працювати ефективно.

«Вузькі місця» портових терміналів

Якщо експорт через морські порти України зросте, головна проблема виникне не у ємностях для зберігання зерна в портах, а в під'їзних дорогах. Основна проблема — вузькі та перевантажені дороги на в'їздах до портів, що створюють ефект «пляшкового горлечка». Необхідно локалізувати ці вузькі місця та збільшити їх пропускну здатність.

Потрібне розширення автомобільних доріг у зоні портів із створенням стоянок та збільшення кількості залізничних гілок до портових зернових терміналів. Рішення цієї проблеми залежить від внутрішньоекономічної ситуації в країні. Як зазначалося раніше, українські порти страждають через недостатню пропускну здатність залізничної мережі.

На підходах до морських гаваней не всі ділянки електрифіковані, тому вантажним поїздам доводиться переходити з електротяги на теплову. Крім того, на деяких напрямках необхідне будівництво додаткових шляхів, оскільки наявні не дозволяють пропускати необхідну кількість товарних складів. Потужність припортових станцій також обмежена, що не завжди дає змогу обробляти потрібну кількість вагонів у встановлені терміни. 

Скільки витратять на ці цілі в Україні, поки невідомо, проте «Укрзалізниця» вже визначила ділянки, які потребують модернізації. Йдеться про електрифікацію та будівництво додаткових шляхів на маршрутах Волноваха-Камиш-Зоря-Запоріжжя, а також Долинська-Миколаїв-Херсон-Джанкой, Чорноморська-Берегова, Колосівка-Миколаїв.

Деякі приватні портові оператори також заявили про плани розвитку припортових залізничних шляхів. Наприклад, електрифікація одного кілометра шляху обходиться у 2,1 млн грн. Головне питання — хто за це платитиме: держава чи приватний інвестор? Більшість портів в Україні розташовані в зонах масової міської забудови, і розширити дорожню інфраструктуру можна лише через знесення будівель і переселення людей, що потребує значних інвестицій та загальнодержавної програми.

Існує також проблема пошуку нових ділянок для будівництва морських зерноперевалкових комплексів, зокрема через дефіцит відповідних земельних ділянок у причорноморській зоні.

Проблеми з пропускною здатністю залізниць не зменшують труднощів відведення нових залізничних гілок до планованих терміналів. Наприклад, порт «Очаків» не розвивається через необхідність будівництва 65 км залізничного полотна від найближчої станції, що стримує інвесторів.

Група компаній "Grain Capital"

Одним із ключових напрямків діяльності ГК «Grain Capital» є проєктування та будівництво «під ключ» як заготовчих елеваторів, так і зерноперевалкових морських терміналів. Група професіоналів (технологи, логісти, економісти, будівельники) починає роботу з потенційним інвестором ще на етапі вибору найбільш перспективного майданчика. Досліджується та аналізується інфраструктура, конкурентне середовище, а в передпроєктних рішеннях на стадії ТЕО розраховуються обсяги необхідних інвестицій та передбачувані строки окупності.

Морський зерноперевалочний термінал "Бруклін-Київ"

Яскравим прикладом успішного проєкту є термінал ТОВ «Бруклін-Київ», що побудован компанією в Одеському порту. Проєктна потужність перевалки терміналу складає 4,5 млн тонн на рік, з можливістю одночасного зберігання 240 тис. тонн зерна. Наразі вже введено в експлуатацію першу чергу, що дозволяє забезпечувати перевалку 0,5 млн тонн вантажів на рік.

Місце будівництва зернового терміналу було обрано з урахуванням численних економічних та логістичних критеріїв. У результаті ця площадка має низку переваг перед іншими потенційно цікавими локаціями, яких, до речі, залишилося небагато. Місце було підібрано з урахуванням таких факторів:

По-перше, Одеса історично, протягом понад двохсот років, є зерновими воротами країни.

По-друге, розташування майданчику терміналу ТОВ «Бруклін-Київ» дозволяє використовувати унікальну нову транспортну естакаду, що веде з-за міста прямо в центр порту. Зерновози не заважають міському трафіку і не створюють заторів на дорогах, що часто трапляється в інших портових містах. Важливим є й висока пропускна здатність залізничного транспорту.

По-третє, значною перевагою є закрита акваторія порту, яка дозволяє приймати та відправляти судна протягом 10-11 місяців на рік. Форма гавані не дозволяє вітрам продувати її територію і причали, а також створює умови для незамерзання води.

По-четверте, глибина дна біля завантажувального причалу наразі складає 12 метрів, що дозволяє приймати судна водотоннажністю до 60 тис. тонн. Проте, з урахуванням проведених робіт з днопоглиблення, найближчим часом глибина досягне 13,5-14 метрів, що дозволить приймати судна водотоннажністю до 90 тис. тонн.

При проєктуванні терміналу були застосовані та впроваджені найкращі світові технології приймання, транспортування та зберігання зерна. На сьогоднішній день це найпрогресивніший зерновий термінал на чорноморському узбережжі України.

Конкуренція на ринку. Транспортні системи.

Керівники існуючих зернових терміналів вже планують ряд заходів, спрямованих на залучення потенційних зернотрейдерів і стівідорів. Такі заходи, як днопоглиблення та розширення залізничних гілок, вже призводять до того, що термінали можуть приймати і відправляти більші партії зерна. Проте важливим фактором, що сприяє цьому, є також модернізація існуючих транспортних систем. Транспортні механізми, використані під час будівництва 5-10 років тому, вже не відповідають сучасним вимогам до продуктивності. Транспортна система потужністю до 500 т/год здатна забезпечити перевалку 1,5-2 млн тонн вантажів на рік. В той час, як сучасні термінали орієнтовані на обсяг перевалки 4-5 млн тонн, що вимагає використання транспортних механізмів із продуктивністю 1200-1500 т/год.

Конкурентоспроможність елеватора також визначається запропонованою ціною на його послуги. Найкращу ціну може запропонувати те підприємство, у якого нижча собівартість послуг. При розрахунку логістики зерна на терміналі ми виходимо з початкової мети: який обсяг зернових на рік замовник планує перевалити? Виходячи з цього, розраховуються:

Обсяг днопоглиблювальних робіт:

• Продуктивність суднозавантажувальної машини (1200-1500 т/год);
• Продуктивність транспортних завантажувальних та розвантажувальних маршрутів (1200-1500 т/год);
• Висока пропускна здатність станцій розвантаження автомобілів і вагонів (300-450 вагонів на добу).

Стафірувальний вузол

Цікавою пропозицією для власника бізнесу стане наша розробка станції стафірування контейнерів. Це унікальна можливість здійснювати перевалку вантажів ще на етапі будівництва терміналу та отримувати прибуток у короткі терміни. Як показує практика, при грамотному підході цей вузол здатний забезпечити до 60% перевантажувальної здатності самого терміналу до моменту виходу на повну потужність.

При правильному плануванні роботи один стафірувальний вузол здатний обробити до 5 тис. тонн зерна на добу. Реалії сьогодення показують, що через дефіцит залізничних вагонів у найближчий час можна очікувати появу нових авто-зерновозів, здатних перевозити до 70 т зерна.

Ми готові запропонувати рішення щодо унікальних високопродуктивних авто-розвантажувачів власного виробництва. Наша компанія накопичила безцінний досвід виправлення некоректних проєктних рішень, прийнятих іншими проєктними організаціями, що призводило до зриву термінів здачі об'єктів на 1,5-2 роки. Наші проєкти виключають такі помилки.

При проєктуванні нових об'єктів або реконструкції існуючих фахівці ГК «Grain Capital» основну увагу приділяють енергоефективності, мінімізації % бою зерна та екологічній безпеці.

Якість зерна. Мінімізація бою зерна

Важливим питанням є запобігання втратам якості через пошкодження, що знижує технологічні властивості зерна. Особливо актуальним є питання бою зерна для кукурудзи та рису.

Зниження приросту битих зерен у зерновій масі можна досягти комплексним підходом до вирішення таких питань:

• Сушка зерна з оптимальною інтенсивністю (не більше 5% за один прохід);
• Скорочення довжини транспортних маршрутів;
• Застосування технічних засобів, що знижують швидкість ударів зерна та робочих органів транспортних пристроїв: гасителі швидкості руху зерна у самопливах та силосах; знижені швидкості руху стрічок, ланцюгів, ковшів; оптимальна геометрія завантажувальних та розвантажувальних елементів: патрубків норій, засипних лотків, скидальних коробок конвеєрів.

Окрім втрат у вигляді бою, актуальним є також забезпечення стабільної якості зерна під час його зберігання. Використання оптимальних режимів та технічних прийомів активного вентилювання дозволяє знизити природну втрату зерна та зберегти його якість.

Маючи власний завод з виробництва елеваторного обладнання, ГК «Grain Capital» успішно реалізує найскладніші проєкти з підвищення продуктивності транспортних систем портових елеваторів якісно та в короткий термін, гарантуючи при цьому дбайливе та щадне переміщення продукту. За роки роботи нашими надійними партнерами в постачанні обладнання стали такі компанії, як «Укркраненерго», Westeel, Symaga, Bonfanti.

Комплексні рішення враховують сучасні світові технології обеспилювання обладнання, а також управління всіма системами елеватора за допомогою програм АСУТП (скорочення кількості працюючого персоналу з 150 до 50 осіб). Департамент сервісного обслуговування ГК «Grain Capital» протягом останніх років успішно надає свої послуги терміналам Одеси та Іллічівська.

Цілодобове обслуговування всіх систем та механізмів гарантує безперебійну роботу комплексу у найвідповідальніший час приймання – відвантаження вантажу. Ми раді будемо запропонувати вам наш досвід і знання при реалізації ефективних проєктів або модернізації як існуючих підприємств, так і при будівництві нових об'єктів зернової індустрії!

Автор статті: Комерційний директор “Grain Capital” - Віталій Галич.